Літературне читання 19.03.20
Алла Коваль
Алла Коваль
ДЕЩО З ІСТОРІЇ КНИГИ
З давніх-давен люди
прагнули знань.
Від одного покоління
до іншого передавалися усні відомості про речі, котрі допомагали людям вижити:
як добути вогонь, як хліб виростити, кого слід поважати, а кого ненавидіти...
Проте, як відомо, людська пам'ять — не такий уже й надійний спосіб зберігання різноманітних знань. Отож прадавні люди, аби здобуті у важкому труді знання не губилися, для зберігання і передачі їх вигадали письмо.
Зрозуміло, що ці знання на письмі треба було укласти в найзручнішу форму для зберігання, тож люди й замислились: як це зробити?
Таку прадавньому Вавілоні десь із п'ять тисяч років тому з'явилися перші книжки. Але що то були за книжки!
Сторінками були глиняні плитки. На ці плитки гострими паличками наносили знаки так званого клинопису. Літери мали вигляд клинців. Після заповнення такої «сторінки» її обпалювали на вогні. Клинописна «книга» складалася із багатьох-багатьох сторінок. Щоб перенести не те що цілу бібліотеку, а навіть одну «книжечку», її власникові доводилося наймати носіїв!
Уяви собі: якби твої шкільні підручники були такими «книжечками». Щоб узяти їх до школи, тобі довелося б замість ;анця придбати потужну вантажівку!
Проте, як відомо, людська пам'ять — не такий уже й надійний спосіб зберігання різноманітних знань. Отож прадавні люди, аби здобуті у важкому труді знання не губилися, для зберігання і передачі їх вигадали письмо.
Зрозуміло, що ці знання на письмі треба було укласти в найзручнішу форму для зберігання, тож люди й замислились: як це зробити?
Таку прадавньому Вавілоні десь із п'ять тисяч років тому з'явилися перші книжки. Але що то були за книжки!
Сторінками були глиняні плитки. На ці плитки гострими паличками наносили знаки так званого клинопису. Літери мали вигляд клинців. Після заповнення такої «сторінки» її обпалювали на вогні. Клинописна «книга» складалася із багатьох-багатьох сторінок. Щоб перенести не те що цілу бібліотеку, а навіть одну «книжечку», її власникові доводилося наймати носіїв!
Уяви собі: якби твої шкільні підручники були такими «книжечками». Щоб узяти їх до школи, тобі довелося б замість ;анця придбати потужну вантажівку!
Нарешті у другому столітті до нашої ери люди навчили робити зручні і досить
легкі книги з першого «паперу» — пергаменту (за назвою міста Пергам у Малій
Азії, де його виготовляли).
Телячі шкури мочили, старанно вишкрібали з обох боків, набілювали у вапні, натягали на спеціальні рами і сушили. Коли шкури висихали, їх знімали, акуратно обрізували — і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний «папір». На ньому було легко і зручно писати, але це була дуже відповідальна справа: «папір» коштував надто дорого, і на ньому не можна було писати абияк.
Звичайно, не варто порівнювати книги на пергаменті з клинописними книгами, та все ж і вони були недоступні для багатьох людей. Адже для виготовлення однієї книги треба забити не один десяток телят!
Телячі шкури мочили, старанно вишкрібали з обох боків, набілювали у вапні, натягали на спеціальні рами і сушили. Коли шкури висихали, їх знімали, акуратно обрізували — і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний «папір». На ньому було легко і зручно писати, але це була дуже відповідальна справа: «папір» коштував надто дорого, і на ньому не можна було писати абияк.
Звичайно, не варто порівнювати книги на пергаменті з клинописними книгами, та все ж і вони були недоступні для багатьох людей. Адже для виготовлення однієї книги треба забити не один десяток телят!
* * *
Уявляєш, яку череду
треба мати, аби зібрати бібліотечку твоїх улюблених книжок, виготовлених у
такий спосіб?!
В Україні пергаментом користувалися ще порівняно недавно, чотириста років тому. На ньому тогочасні правителі складали важливі документи.
Пергамент можна нині побачити в музеях, де зберігаються старовинні книги.
У ранньому середньовіччі єгиптяни навчилися виробляти аркуші для письма з болотяної тростини папір, що сягала заввишки п'яти метрів.
Це була надзвичайно складна робота. Спершу товсту частину стебла рослини розрізали на 10-12 смужок. Смужки підсушували на сонці, замочували у воді на добу, потім витягали з води і відбивали дерев'яним молотком. Щоб смужки стали м'якими, гнучкими й прозорими, їх треба було мочити і відбивати тричі.
В Україні пергаментом користувалися ще порівняно недавно, чотириста років тому. На ньому тогочасні правителі складали важливі документи.
Пергамент можна нині побачити в музеях, де зберігаються старовинні книги.
У ранньому середньовіччі єгиптяни навчилися виробляти аркуші для письма з болотяної тростини папір, що сягала заввишки п'яти метрів.
Це була надзвичайно складна робота. Спершу товсту частину стебла рослини розрізали на 10-12 смужок. Смужки підсушували на сонці, замочували у воді на добу, потім витягали з води і відбивали дерев'яним молотком. Щоб смужки стали м'якими, гнучкими й прозорими, їх треба було мочити і відбивати тричі.
Ще вологі смужки складали на полотно так, щоб одна смужка трохи находила на
іншу. Зверху цих смужок, тільки вже поперек, укладали ще один ряд смужок. Все
це накривали сухим полотном і клали під прес, час від часу замінюючи полотно,
аж поки аркуш не робився зовсім сухим.
Цей аркуш називали папірусом. Він мав ніжний світло-бежевий колір і красиву сітчасту поверхню. Написану на папірусі книгу не складали, а згортали у сувій. Найдовший серед знайдених сувоїв папірусу має понад 40 метрів довжини.
А де й коли з'явився сучасний папір?
Той папір, який ти вживаєш, винайшов китаєць Чай Лунь ще в другому столітті нашої ери. До Європи папір потрапив значно пізніше — в одинадцятому чи дванадцятому столітті. Коли він з'явився на нашій землі, сказати важко, бо через війни й пожежі мало збереглося старовинних документів, написаних на папері. Найстарішому документу — шістсот років.
Папір сьогодні — твій великий друг. На ньому ти вчишся писати, з його допомогою довідуєшся про все на світі. На папері увічнено все те найкраще, чого досягло людство.
Цей аркуш називали папірусом. Він мав ніжний світло-бежевий колір і красиву сітчасту поверхню. Написану на папірусі книгу не складали, а згортали у сувій. Найдовший серед знайдених сувоїв папірусу має понад 40 метрів довжини.
А де й коли з'явився сучасний папір?
Той папір, який ти вживаєш, винайшов китаєць Чай Лунь ще в другому столітті нашої ери. До Європи папір потрапив значно пізніше — в одинадцятому чи дванадцятому столітті. Коли він з'явився на нашій землі, сказати важко, бо через війни й пожежі мало збереглося старовинних документів, написаних на папері. Найстарішому документу — шістсот років.
Папір сьогодні — твій великий друг. На ньому ти вчишся писати, з його допомогою довідуєшся про все на світі. На папері увічнено все те найкраще, чого досягло людство.
Українська мова 19.03.20
УРОК 12. СТИСЛИЙ
ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ
Мета: навчати учнів писати стислий переказ
тексту, визначати тему та головну думку тексту, самостійно складати план до
тексту; розвивати мовлення, пам'ять, увагу; збагачувати словниковий запас
школярів; виховувати інтерес до вивчення космосу, прагнення досягти своєї мети.
Хід уроку
Мовленнєва розминка
Гра «Впіймай звук»
Жоржик лежить, лежебока,
З лежебокою морока.
Женя каже: — Не лежи,
Жито жати поможи!
Лежень каже: — Може,
жалко?
Жалко, Женячко, лежанки?
Що ж, як будете ви жати,
Зможу в житі полежати.
— Доберіть антоніми з префіксом роз-.
З’єднувати — ... (роз’єднувати).
Сходитися — ...
Скорочення — ...
Зв’язати — ...
Збігтися — ...
III. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО
МАТЕРІАЛУ
1. Повідомлення мети та завдань уроку
— Сьогодні на уроці ми будемо писати
стислий переказ.
— Як ви розумієте поняття стислий?
(Прочитати, визначити головне, описати тільки важливі моменти.)
— Темою нашого уроку буде космос.
2. Розповідь учителя
— Люди здавна дивилися на небо і мріяли
про політ. Спочатку як птахи, потім (коли з’явилися повітряні кулі, дирижаблі
та перші літаки) люди почали мріяти злетіти вище від птахів, побачити космос,
далекі зоряні світи.
Напевно, кожен із вас любить дивитися на
зірки. Хтось просто захоплюється їх красою, хтось про щось мріє, хтось хоче
розгадати загадки, що приховує космос.
На початку шістдесятих років минулого
століття не було у світі більш популярних собак, ніж прості дворняжки Білка і
Стрілка! Ще б пак! Їм уперше вдалося літати більше доби навколо планети у
космічному кораблі, повернутися додому цілими і неушкодженими!
Першою людиною, яка підкорила космос, був
Юрій Олексійович Гагарін. Людина нечуваної хоробрості, мужня і цілеспрямована.
Саме він 12 квітня 1961 року в космічному кораблі-супутнику «Восход» облетів
навколо планети Земля, виконав необхідні завдання і приземлився у наміченому
місці.
3. Розгадування кросворда
— А про кого ми будемо писати, ви дізнаєтеся,
розгадавши кросворд.
1. Комети, планети чи метеори
Орбіту свою зможуть легко знайти.
Сузір’я чудові, мов сни кольорові,
Могутні галактики — цілі світи.
Оселю всього: неживого, живого
Словом одним ти скоріше назви. (Космос)
2. Коли на Землі, то боюсь я спіткнутись,
Щоб носом у землю раптом не ткнутись.
А в космосі ладен до крісла прилипнуть,
Але мене носить, немовби я привід.
Яка ж це сила мене захопила,
Що без повітря пручатись несила?
(Невагомість)
3. В космосі завжди мороз,
Літа зовсім не буває.
Космонавт, перевіривши трос,
Щось на себе одягає. (Скафандр)
4. Він здалеку прилітає,
Оболонку чорну має.
То його надійний щит.
Звуть же як?.. (Метеорит).
5. Воду в ріках нагріває,
Матір-Землю зігріває.
Нам всміхається в віконце
Чарівне, гаряче... (сонце)
6. Я, як Сонце, величезний,
Маю супутників безмежно.
Кільця є, як у Сатурна,
Урагани, як в Нептуна.
В мене є всього багато,
Лиш життя нема де взяти. (Юпітер)
7. Має величезний зріст,
Має голову і хвіст.
Натякну вам по секрету:
Це не тигр і не ракета. (Комета)
— Так, це перший український космонавт —
Леонід Каденюк.
V. СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ
1. Слухання тексту
МРІЯ ЗДІЙСНИЛАСЯ
Коли перший у світі космонавт Юрій Гагарін
полетів у космос, українському хлопчикові Льоні Каденюку йшов десятий рік. Він
жив тоді в селі Клішківці на Буковині.
Льоня мріяв повторити подвиг Юрія
Гагаріна. Він наполегливо вчився і займався спортом. Леонід Каденюк свою мрію
здійснив. Він побачив нашу рідну Землю з далекого космосу. Із собою на борт
космічного корабля Леонід Каденюк узяв материнський рушник і «Кобзар» Тараса
Шевченка. Уперше, під час польоту Леоніда Каденюка, у космосі побували тризуб,
український прапор та пролунав Гімн незалежної України.
Багато хлопців мріють полетіти в космос.
Але потрібно не тільки мріяти, але й готуватися до цього. Тоді мрія обов’язково
здійсниться.
2. Аналіз тексту за змістом
— Згадайте ім’я першого космонавта, який
полетів у космос.
— Назвіть ім’я першого українського
космонавта.
— Скільки йому виповнилося років, коли
відбувся перший політ людини в космос?
— Де народився Леонід Каденюк?
— Про що мріяв хлопчик Льоня?
— Що він робив, щоб здійснити свою мрію?
— Що взяв із собою на борт космічного
корабля Леонід Каденюк?
— Як ви гадаєте чому?
— Що пролунало у космосі під час польоту
Леоніда Каденюка?
— Як потрібно готуватися до польоту в
космос?
— Які якості має виховувати в собі
майбутній космонавт?
— Ким мрієте стати ви?
3. Повторне слухання тексту
4. Словникова робота
— Доберіть синоніми до слів.
Полетів — побував, відвідав.
Наполегливо — старанно, завзято,
настирливо.
Здійснив — виконав, реалізував, втілив.
— Складіть словосполучення до тексту.
Мріяв повторити подвиг; наполегливо
вчився; побачив з далекого космосу; узяв материнський рушник; пролунав Гімн
незалежної України; потрібно готуватися до цього; мрія обов’язково здійсниться.
5. Усний переказ тексту. Складання плану
— До якого типу тексту належить текст?
— Скільки частин у тексті?
— Назвіть тему тексту; головну думку
тексту.
— Назвіть зачин; основну частину;
кінцівку.
План
1. Мрія Льоні Каденюка.
2. Як Льоня готувався до подвигу.
3. Материнський рушник і «Кобзар» у космосі.
4. Мрія обов’язково здійсниться.
6. Повторне слухання тексту
7. Записування переказу
— Користуйтеся складеними
словосполученнями та опорними словами.
Зачин
|
Космонавт,
Юрій Гагарін, Льоня Каденюк, йшов десятий рік, Клішківці, Буковина
|
Основна
частина
|
Подвиг,
наполегливо, здійснив, космос, космічний корабель, рушник, Тарас Шевченко,
тризуб, гімн, незалежна Україна
|
Кінцівка
|
Мріяти,
готуватися, здійсниться
|
8. Перевірка написаного. Виправлення
помилок
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати, що міг побачити Леонід Каденюк
в ілюмінатор космічного корабля.
Основи здоров*я 19.03
Безпека руху пішоходів. Сигнали регулювання дорожнього
руху.
Жести регулювальника
Високо піднятий над головою жезл — це знак зупинки.
Його видно з усіх боків. Завмирає потік машин і пішоходів, усі чекають, доки
регулювальник дозволить їм рухатися.
Повернувся регулювальник обличчям до напрямку руху —
знову зупиняються машини. Бо і спина, і груди регулювальника — наче мур для
водіїв. А жезл у руці — наче шлагбаум. Але для машин, що рухаються справа від
регулювальника, — дорога відкрита.
Опустив регулювальник руки — дорога вільна, шлагбаума
немає. Можна рухатися зліва і справа від регулювальника (перед грудьми і за
спиною).
Гра «Доповни основні правила переходу вулиці
пішоходом»
- Пішоходи повинні переходити проїжджу частину вулиці
по пішохідних... (переходах).
- Якщо є світлофор, то потрібно йти тільки на...
(зелене) світло.
- Якщо переходів немає, то дорогу слід переходити на
перехрестях по лінії тротуару або... (узбіччя).
- Перед тим, як переходити дорогу з двостороннім
рухом, необхідно поглянути... (ліворуч). Якщо проїжджа частина вільна, то
можна... (йти). Дійшовши до середини вулиці, слід... (зупинитися). Якщо почався
рух транспорту, необхідно почекати на... («острівці безпеки») або на лінії, що
розділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Тепер необхідно поглянути...
(праворуч). Якщо проїжджа частина вільна, завершити... (перехід).
- Щоб перейти дорогу з одностороннім рухом, необхідно
поглянути в сторону,... (протилежну руху транспорту). Якщо машин немає, то
перехід слід здійснити одразу, тобто... (без зупинки на середині проїжджої
частини).
Комментариев нет:
Отправить комментарий