Літературне читання (18.03)

Тема: Юлія Смаль "Кольорова хімія. Таємниці хіміка-криміналіста"

Завдання: виразно читати текст, звернути увагу на пояснення слів в кінці тексту.

Юля Смаль

КОЛЬОРОВА ХІМІЯ. ТАЄМНИЦІ ХІМІКА-КРИМІНАЛІСТА

Відкрию тобі одну маленьку таємницю. Наше око — складна система, і вчені ще не дійшли згоди у формулюванні єдиної теорії кольору. Насправді ніхто не знає, чому ми бачимо всі кольори так, а не інакше. Ми з тобою відштовхнемося від того, до чого звикли. Коли синє  — це синє, а жовте — жовте. Гаразд? Адже самі кольори, їхня зміна й від чого ця зміна залежить — здавна цікавить допитливих людей. Чому листя зелене? А чому стає жовтим або червоним? Не існує єдиної теорії кольору. Проте ми знаємо, що колір предмета залежить від того, яку саме частину світлового променю здатен цей предмет відбивати і як на цей сонячний промінь реагують електро́ни *1 атомів, з яких складається предмет. Тобто знову все залежить від електронів, найдрібніших, але важливих цеглинок Всесвіту!
З часом люди навчилися створювати чорнила, варили їх із різних плодів, добували шляхом підкислювання чи настоювання, вчилися писати глиною чи на глині, а в XVI столітті вперше виготовили простий олівець. Звичайний простий олівець, яким ти малюєш кола на математиці і підкреслюєш підмет з присудком на українській мові.
Отже, в  XVI столітті в  Борроудейлі (Англія) виявили поклади невідомої речовини, схожої на вугілля, але не горючої. На різних поверхнях вона лишала характерний чорний масний слід з металевим блиском, що легко стирався навіть пальцем. Знайдений мінера́л *2 назвали плюмбаго («схожий до свинцю»). «Нічого собі!»  — напевно, подумали тодішні хіміки, і вигадали, як і з чим змішати плюмбаго (а по-нашому графіт), щоб тодішні художники, школярі, математики, астроно́ми *3 та королі могли користуватися таким безцінним матеріалом.
Узяли мінерал, дослідили всіляко, вивчили його здатність до малювання тонкими лініями, понагострювали тоненьких стержнів, одягли їх у  дерев’яні одежинки  і...
Відомий швейцарський природознавець Конрад Геснер задокументував першу згадку про дерев’яний олівець у своєму знаменитому трактаті про мінерали. Проте лише два століття по тому шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле зробив історичне відкриття: плюмбаго не мав жодного стосунку до свинцю, а виявився модифікацією карбо́ну *4, близьким родичем діаманта (коштовного каменю) і був названий графітом (від грецького слова графо, γραφω — «пишу»).
1790-го року чеський виробник лабораторного посуду Йозеф Гармат випадково виявив властивості білої глини, змішаної з  дрібно помеленим графітом. Виявилося, що такий графіт тривкіший, не крихкий і не ламається від найменшого удару. Ну от, власне, відтоді простий олівець взагалі не змінився, якщо не вважати за зміну форму, розмір і спосіб зафарбовування його дерев’яного «кожушка».
Цікаво, що стержень простого олівця виготовляють із «тіста» — білої глини та дрібно помеленого графіту, замішаних із водою. Це «тісто» пропускають через тоненьку трубку, отриману паличку сушать, нарізають на стержні потрібної довжини, вмочують у розплавлений віск чи парафін, а потім вкладають у  дерев’яні половинки, які після склеювання й  перетворяться на олівці.
Як малює графіт? Внутрішня будова його кристалу — шарувата (атоми розташовані шарами, один над одним).
І коли ведеш графітом по аркуші, то шари карбону один за одним стираються, залишаючись на папері. Таким чином лінія виходить неперервною, а ми бачимо сірий блискучий слід, який доволі легко стерти гумкою.
Кольорові олівці відрізняються від простих і за принципом малювання, і за складом суміші, з якої готують стержні.
Уяви, що ти — середньовічний аптекар (саме вони колись були хіміками та алхі́міками *5, вивчали й винаходили все нові й нові речовини та суміші). Як думаєш, із чого б ти виготовляв кольорові олівці та фарби? Згадай, що це були часи розквіту високого мистецтва, коли славетні живописці творили свої найвідоміші твори?
Роззирнися довкола. Дивись: буряк — червоний, морква — оранжева, баклажан — фіолетовий, а з маленьких бульбашок-галів — невеликих наростів-паразитів на листі дуба, можна наварити насиченого бурого пігме́нту *6, підкисливши рідину оцтом. Це природні органічні барвники. Вони навіть годяться для косметичних засобів, але не для малювання, якщо малюнок планують зберегти надовго.
Що ж тоді? Як давали собі раду тогочасні хіміки та художники, не знаючи всіх тих таємниць науки, які сьогодні знаємо ми? Природа подбала і про це.
Існує безліч сполук, які мають найрізноманітніше забарвлення. Один тільки хром зі своїми сполуками чого вартий (до речі, назва елемента походить саме від давньогрецького слова хрома, χρῶμα — «колір»). Його було виявлено як елемент, коли в поле зору західного світу потрапив червоний кристалічний мінерал крокоїт, знайдений 1761 року. Спочатку його використовували в  якості пігменту для утворення дуже стійкої та яскравої фарби, але потім із цієї речовини зуміли добути металічний хром, з  якого почалася його художня слава. Завдяки йому малювали яскраво-блакитним, насиченим коричневим, зеленим, смарагдовим, жовтим, як яєчний жовток, помаранчевим, як апельсин.
Інші елементи теж відомі людству з давніх-давен. Наприклад, сполуки ко́бальту *7 ще в  Стародавньому Єгипті та Ассирії використовували для отримання синьої фарби, якою обливали керамічні вироби. Й дотепер ці сполуки використовують для виготовлення фарби яскраво-синього, сапфірового кольору.
Тепер ти знаєш, що барви твоїм акварелям та кольоровим олівцям надають пігменти із солей різних металів, а також їхніх сумішей та розчинів. Та не лише для художників важлива кольорова хімія.
Її здобутками користуються склодуви (ти  ж любиш яскраві ялинкові іграшки?), керамісти, виробники тканин та одягу, біжутерії. Колір важливий у біології для маркува́ння *8 клітин і  мікроорганізмів, а  ще... без кольорової хімії дуже важко було б детективам-криміналі́стам *9.
Як дізнатися про склад розчину, розлитого на підлозі на місці злочину? А як визначити, де відбулася подія, маючи тільки черевик, заляпаний брудом? І  таке інше. Цей розділ хімії називається «Якісний аналіз». І саме за колірними реакціями, здатністю речовин змінювати колір розчину, випадати в осад, зависати красивими яскравими пластівцями-сніжинками або навіть здатністю забарвлювати полум’я в різні кольори — детективи-криміналісти дізнаються такі непомітні, але важливі деталі. Бо знаючи склад ґрунту на черевиках, ми можемо точно сказати, звідки саме той ґрунт (звісно, якщо маємо попередні дані про його унікальність).
А вміючи визначити склад розчину, можемо визначити отруту, активну діючу речовину-розчинник *10 тощо.
Зрозуміло, що якісний аналіз використовують не лише у криміналістиці, але й у різних галузях хімії, фізики, фармаце́втики *11, біології, геоло́гії *12, археоло́гії *13 та медицини. І це надзвичайно захоплива робота — віднаходити заховане і розгадувати потаємне.

*1 Електро́н — складова атома.
*2  Мінера́л — природна речовина, тверді частинки поверхні нашої планети (земної кори).
*3 Астроно́м — учений, який досліджує зорі, космос.
*4 Карбо́н – хімічний елемент, основа всіх живих організмів.
*5  Алхі́мік — учений давніх часів, який міг виготовляти ліки, займався хімічними дослідами, вважався чарівником, магом.
*6  Пігме́нт — речовина, яка надає забарвлення.
*7 Ко́бальт — важкий метал сріблястого кольору з рожевим відтінком.
*8 Маркува́ння — позначка.
*9  Криміналі́ст — фахівець, який розслідує злочин, обстежуючи докази з місця події.
*10 Речовина-розчинник — речовина, яка спонукає хімічні реакції.
*11 Фармаце́втика  — наука, що вивчає питання винайдення, виготовлення, зберігання та поширення ліків.
*12 Геоло́гія — наука про тверду оболонку Землі (земну кору).
*13 Археоло́гія — наука, яка вивчає давній побут і культуру людства на підставі викопаних речових пам’яток минулого.

Переказувати текст

Підготуватись до контрольної роботи "Читання мовчки"

Математика 18.03.2020

Тема: повторення переставного  і сполучного законів множення. Зображення круглого числа у вигляді добутку

Для повторення переставного і сполучного законів множення пропоную переглянути відеоролик  (за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=syJ1r7nOuSc  )

або повторити правила у підручнику с. 87
Після цього виконати №806

№807, 808 (1) (усно) згадуємо правила, як число помножити на 10,100,1000  (справа до числа дописати 0, 00, 000)

№808 (2) письмово
Задача 809 Звернути увагу на те, що це задача на знаходження числа, за його частиною.

Розібрати пояснення до задачі №810 записати, пояснити дії

Д.з №812 - аналогічна 810, + №813

Українська мова 18.03

Тема. Час дієслова. Змінювання дієслів за часами. (Вправи 282—285).

Мета. Виробляти вміння розрізняти часові форми дієслова; розвивати навички правильного їх уживання у зв'язних висловлюваннях.

Хід уроку

1.  Вправа «Інтерв’ю».

— Наведіть приклади неозначеної форми дієслова.

— Продовжте речення: «Неозначена форма дієслова є ... .» (...початковою формою дієслова.)

2.  Учнівський диктант.

(Списати прислів’я , підкреслити дієслова в неозначеній формі)

• Життя прожити — не поле перейти.

• Ліпше без вечері лягати, та без боргів уставати.

• Хочеш знати — не соромся питати.

• Гарно того вчити, хто хоче все знати.

• Якщо хочеш старість спокійну мати, мусиш замолоду працювати.

• Щоб довго жити, треба працю любити.

— Чи можна визначити за цими дієсловами, коли відбулась дія і хто її виконує? Чому? (Не можна, бо неозначена форма дієслова не вказує ні на час, ні на особу.)

III. Повідомлення теми і завдань уроку.

— Діти, а сьогодні ми ознайомимось із дієсловами, які вказують на час дії і на особу, яка виконує дію.

IV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

1.  Складання речень за малюнками (за вправою 282).

— Розгляньте малюнки. Дайте відповідь на питання до малюнків.

— Запишіть дієслова, які ви вжили для складання речень. (Написав, вкладає (кладе), кине.)

— Коли відбувається дія у кожному з трьох випадків?

У першому — дія відбулась раніше (написав).

У другому дія відбувається тепер (кладе).

У третьому — дія ще відбудеться (кине).

2.  Робота з таблицею часів дієслова (с. 143).

б) Цікаво знати.

• Мова ескімосів Північної Америки і Ґренландії має 63 форми теперішнього часу дієслова.

• Багато часів мають дієслова і в англійській мові. Тут виділяють аж шістнадцять часових форм.

3.  Ознайомлення з правилом про часи дієслова (с. 143, 144)

 4. Творча вправа (вправа 283).

а) Доповніть таблицю дієсловами минулого, теперішнього і майбутнього часу (усно).

б) Складіть і запишіть речення з різними часовими формами одного і того самого дієслова. Наприклад:

Тато розповідав цікаву історію.

Тато розповідає цікаву історію.

Тато розповідатиме цікаву історію.

5. Каліграфічна хвилинка.

жд жда aт ждати ждати

— Змініть і запишіть це слово у трьох часових формах.

— До слова ждати підберіть синонім і теж запишіть у трьох часових формах. (Чекали, чекають, чекатимуть.)

6. Самодиктант ( самі собі диктуємо)

Як довго ждали ми своєї волі слова,

і ось вона співа, бринить.

Бринить-співає наша мова,

чарує, тішить і п’янить.

Олександр Олесь

 Підкреслення дієслів, визначення часу дієслів за допомогою поставлених до них питань.

V. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

— Як змінюються дієслова? (За часами.)

— Які часові форми має дієслово? (Т. ч., .чин. ч., майб. ч.)

VI. Повідомлення домашнього завдання .

Впр.285