Математика 17.03

Тема. Складені задачі, що включають знаходження дробу від числа. Повторення правила множення числа на добуток Подання дробу як частки двох чисел (№№ 797—805).

Мета. Закріплювати вміння учнів розв'язувати задачі, що включають знаходження дробу від числа; ознайомити учнів із дробами як частками двох чисел, вчити розв'язувати відповідні задачі; повторити правило множення числа на добуток та вправляти учнів у застосуванні його для спрощення обчислень

Зміст уроку

І. Контроль, корекція та закріплення знань

2. Усні обчислення.(усно)

а) Знайти 1/6, 1/7, ¼, ¾, 2/5 від 1 доби

б) Знайти:  3/4 від суми чисел 65 і 35

  2/5 від різниці чисел 95 і 45

ґ) Вправа № 798.(2,3)

II. Вивчення нового матеріалу.

 № 802).

Звертаємо особливу увагу на це завдання, де пояснюється, що дріб можна розглядати  не тільки як суму однакових частин, а й як частку двох чисел.

2. Закріплення вивченого.

Задача 1. 4 кг крупів розсипали у 10 пакетів, порівну в кожний. Скільки крупів у кожному пакеті?

(Розв'язання: 4 : 10 = 4/10 (кг) = 400 (г).)

Задача 2.

5  хлопчиків упіймали 4 кг риби і поділили її порівну. Скільки риби у кожного хлопчика?

III. Розвиток математичних знань.

1. Розв'язування задач.

а) Задача № 800

2. Виконання завдання № 803 ( 3 ).

IV. Підсумок уроку.

Обчислити зручним способом.

125 ∙ (15 ∙ 8)

25 ∙ (35 ∙ 4)

V.  Домашнє завдання.

№, 805 (с. 132).

Українська мова 17.03

Тема. Неозначена форма дієслова (початкова форма). Спостереження за вживанням неозначеної форми у приказках і прислів’ях. (Вправи 279-281).

Мета. Ознайомити учнів з граматичними ознаками неозначеної форми дієслова; формувати вміння розпізнавати ці слова серед Інших часових форм; розвивати увагу, спостережливість.

Хід уроку.

III.  Повідомлення теми і завдання уроку.

1. Створення проблемної ситуації.

— Прочитайте текст .

Уранці я роблю зарядку. Кожного дня чищу зуби. Перед їдою мию руки. Не читаю лежачи. Перед сном умиваюся і провітрюю кімнату.

— Прочитайте дієслова. Кого стосуються дії, описані в тексті? (Хлопчика, дівчинки — однієї особи.)

— Перебудуйте текст так, щоб дії стосувалися не однієї особи, а кожного з вас. Уявіть себе лікарем і спробуйте скласти поради для дітей. Вживайте слова корисно, необхідно, шкідливо.

2. Виділення істотних ознак, повідомлення терміна.

— Поспостерігаймо за дієсловами, виписаними з обох текстів ( таблиця).

Роблю зарядку	корисно робити зарядку
чищу зуби	необхідно чистити зуби
мию руки	потрібно мити руки
провітрюю кімнату	корисно провітрювати кімнату

Ads by optAd360

— На які питання відповідають дієслова лівої і правої колонок?

— Визначте час дієслів лівої колонки.

— Поставте їх у минулому і майбутньому часі.

— Чи можна визначити час дієслів правої колонки?

Висновки. Дієслова правої колонки відповідають на питання що робити? що зробити?. Вони не вказують, хто виконує дію і коли вона відбувається. Час їх визначити не можна. Така форма називається неозначеною формою дієслова. Такі дієслова закінчуються на -ти, -ть.

— Сьогодні всі вправи нашого уроку присвячені вивченню неозначеної форми дієслова.

IV.  Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Робота над словом (за вправою 279).

— Випишіть виділені дієслова.

— Прочитай виділені слова. Чи можна сказати щось про час дії, позначеної цими словами? (Ні.)

2. Висновок-правило, с. 141, 142.

— Дієслова боронити, любити, працювати вжиті у неозначеній формі це початкова форма дієслова.

3. Каліграфічна хвилинка.

Ж ж Жж жи же ит ти ття життя

Життя прожити — не поле перейти.

— Як ви розумієте зміст цього прислів’я?

— Хто з рідних може дати вам таку пораду?

— Знайдіть дієслова у прислів’ї. У якій формі вони вжиті?

— Чим особлива неозначена форма? (Це початкова форма дієслова.)

4. Робота з прислів'ями (вправа 280).

— Прочитайте прислів’я, з’ясуйте, чи є в них невідомі слова.

— Поясніть, як ви розумієте зміст кожного прислів'я.

— Відшукайте і прочитайте дієслова.

— Які форми дієслів використано у прислів’ях? (Неозначену форму дієслова.)

— Запишіть дієслова в неозначеній формі за абеткою.

Звернути увагу:

• неозначена форма є початковою формою дієслова;

• що робити? що зробити? — це питання неозначеної форми дієслова;

• кінцеву частину дієслів у неозначеній формі -ти, -ть називають суфіксом: співати, співать

5. Навчальна гра «Відповідай миттю» (підготовка до домашнього завдання).

Ведучий (вчитель), звертаючись но черзі до учасників гри, називає іменник або прикметник. Учні повинні утворити від цього іменника або прикметника дієслово в неозначеній формі. Хто не зможе дати відповідь, вибуває з гри. Виграє той, хто залишиться.

Від поданих іменників, прикметників утворіть дієслова в неозначеній формі.( наприклад: друг – дружити)

Слова для гри: друг, ворог, вечеря, господарство, сніданок, хазяйство, спів, старт, плач, фініш, читання, радість, сум, синій, зелений, сухий, червоний.

V. Підсумок уроку.

1. Продовження речень.

— Продовжте речення:

•   Дієсловом називається ... .

•   Початковою формою дієслова є ... .

•   -ти, -ть вкінці дієслова називають ....

•   Найчастіше дієслово в реченні зв’язане з ... .

•   Не з дієсловами треба ... .

•   У реченні дієслово виступає ... .

VI. Повідомлення домашнього завдання

С. 142 — правило, вправа 281

Літературне читання 17.03

Виразно читати та переказувати

Юля Смаль, "Артемкові друзі" (казка-оповідання для дітей)

Настала золота осінь. Марійка та Василько бігали алеями міського парку і збирали різнобарвні листочки — червоні, жовті, коричневі, з зеленими прожилками. Вони всі були такі різні і такі гарні, що хотілося набрати якнайбільше. Мама просила назбирати таких листочків, аби потім їх скласти до товстої книжки, а взимку робити аплікації. 

Маленький павучок Артемко сумно дивився на діток, сидячи на жовтому кленовому листку. Йому нема з ким от так гратися, бо ні братика, ні сестрички у Артемка немає. А скоро настане зима — усі павуки, які не знайшли собі оселю на зиму муситимуть влягатися спати в затишних місцях. Хтось сплете собі хатку на сухій бадилині в полі, хтось вчепить теплий, пухнастий дім до кущика, а хтось заховається під кору. Зима довга, кажуть, спати цілу зиму сумно. Артемкові аж сльози на очі навернулися. Він нещодавно народився, а тепер от йому треба лягати спати. Він же ще нічого не бачив! Нічогісінько!
Артемко, задивляючись на дітей, так захопився, що забув міцно триматися. Але хіба йому це допомогло б? Листок відірвався і повільно похитуючись полетів на землю.
— Дивись! Дивись, який гарний листочок летить! — гукнула Василька Марійка.
— Давай його зловимо, поки він не впав! — і діти, витягнувши руки почали підстрибувати, щоб піймати листочок.
Артемко перелякався: чи не заподіють ці діти йому лиха? Марійчина ручка ухопила листочок.
— А-а-а-а! — злякалась дівчинка. — Тут павук!
— Та він же маленький, глянь який! Це ж павучатко! — заспокоїв Василько.
— А й справді, крихітний. Дивись, як він уважно на нас дивиться!
Павучкові так цікаво було подивитися на дітей зблизька, що він і забув за свій страх. Дівчинка з гарненькими синіми очима і довгими русявими кісками, така гарненька. От би вона захотіла з ним дружити! І хлопчик, він ще не бачив таких дітей! Чесно кажучи, він ще, взагалі, так близько не бачив жодної дитини, але цей хлопчик точно стане його другом.
— Я Артемко! — голосно гукнув павучок, щоб його почули. Марійка почула лише слабенький писк. Вона відповіла йому дуже тихенько, щоб не оглушити нового знайомого, та павучкові, все одно, здалося, що почалася буря. — Я Марійка, дуже приємно. Я й не знала, що павучки розмовляють!
— А я не знав, що діти розмовляють! — не менш здивовано відповів павучок.
— Будеш з нами дружити? — запитав Василько. Він дуже любив товаришувати з усіма на світі. — Ми поселимо тебе в банку в себе дома і годуватимемо цілу зиму!
— Зиму? Ви хочете запросити мене до себе на зиму? Ура! — зрадів павучок, що вже думав шукати собі місце для домівки.
— То як, йдемо до нас?
— Йдемо!
Діти вже назбирали достатньо листків. Листочка з Артемком несла Марійка. Вона вже уявляла, як взимку вони з Васильком ліпитимуть аплікації з осінніх дарунків, а маленький Артемко дивитиметься на їхню роботу. А Артемко тихенько всміхався: які ж гарні ці діти! Як йому пощастило опинитися на тому листку — тепер у нього є дім на цілу зиму!

ХІМІЯ І ЇЖА

Ти, мабуть, і не здогадуєшся, що вже став справжнісіньким хіміком-експериментатором? Тож слухай сюди. Якщо людина хоч раз у житті підсмажила або зварила яйце, приготувала м’ясо чи картоплю, навіть посолила суп чи забула на ніч на столі склянку молока і воно скисло, — то вже здійснила справжнє хімічне перетворення. Неймовірно, правда? Перший, хто запік на вогні дикого кабана, запарив узвар, замісив тісто та спік запашний хліб, і був справжнім першим хіміком. Бо суть хімічної реакції, хімічного перетворення полягає у зміні властивостей речовини.
А́томи *1, об’єднані одним способом, змінюють своє розташування та оточення і стають іншими речовинами з інакшою структурою та зовсім інакшими властивостями! Не віриш? А спробуй!
Твердість картоплі в ході варіння зменшується в десять разів! А як змінюється її смак? Варячи картоплину, ми можемо спостерігати хімічну реакцію за зміною властивостей речовини: смаку, запаху, твердості, навіть кольору. Видатні хіміки, автори відомих теорій в цій галузі, часто займалися кулінарією, досліджували, чим  же вони, науковці, які знають таємниці розчинів, структури моле́кул *2 та криста́лів *3, можуть допомогти у мистецтві куховарства.
Антуан Лоран Лавуазьє, один із засновників вчен ня про розчини, дослідив залежність якості м’ясного бульйону від його густини (напевно, це він перший сказав, що чим густіший бульйон, тим він смачніший). Його співвітчизник, Оґюст Парманьтьє, батько сучасного хлібопечення, навчив людей консервувати овочі й запропонував користуватися справжнім рослинним цукром (буряковий цукор, яким ми солодимо чай та манку, — саме такий).
Учений Юстус фон Лібіх, автор учинь, теорій та правил, якими хіміки та фізики послуговуються донині, вивчаючи склад м’ясного бульйону, винайшов так званий «м’ясний екстракт», який ми тепер називаємо бульйонними кубиками. Він першим розробляв молочні суміші для немовлят. Звісно, це далеко не всі досягнення хіміків у кулінарії, але тепер ти можеш упевнено сказати: «Все на світі є хімією, навіть варіння яйця».
Приготування їжі вдома — справжній хімічний процес, реакція, яку можна охарактеризувати за цілою низкою ознак. До прикладу, варіння яйця — це процес денатура́ції *4 білка, коли прозорий коло́їдний *5 розчин перетворюється на білий затверділий «білок». Структура, зовнішній вигляд, хімічні властивості та склад речовин змінюються і  в  ході варіння буряка, картоплі та капусти. Навіть їдкі й пекучі ефірні олі́ї *6 цибулі та часнику змінюють свій склад і властивості.

*1 А́том — найдрібніша хімічно неподільна частинка. З атомів складається Всесвіт.
*2 Моле́кула  — частинка матерії Всесвіту, яка зберігає її властивості. Складається з атомів.
*3 Криста́л — тверде тіло, що має форму багатогранника.
*4 Денатура́ція — позбавлення природних властивостей.
*5 Коло́їдний — стан, у якому частинки однієї речовини рівномірно розташовані між частинками іншої. Наприклад, як туман: краплинки води не розчиняються в повітрі.
*6 Ефі́рна олія — рідка летка суміш, що виробляється рослинами і надає їм запаху.

Російська мова 17.03.20

Аудіювання

Прочитайте текст 2 раза

ЛЕСНОЙ ОРКЕСТР

         В этом месяце соловей так распелся, что и днем и ночью свищет и щелкает.

         Ребята удивляются: а когда же он спит? Весной птицам спать некогда, птичий сон короток: успевай соснуть между двух песен, да в полночь часок, да в полдень часок.

         На утренних и вечерних зорях не только птицы, все лесные жители поют и играют. Кто на чем и как умеет.

         Звонкими и чистыми голосами поют зяблики, соловьи, певчие дрозды. Скрипят жуки и кузнечики. Барабанят дятлы. Свистят флейтой иволги и маленькие дрозды-белобровки.

         Лают лисица и белая куропатка. Кашляет косуля. Воет волк. Ухает филин. Жужжат шмели и пчелы. Урчат и квакают лягушки. Никто не смущается, если у него нет голоса. Каждый выбирает себе музыкальный инструмент по своему вкусу ( В.Бианки ). 

Выберите правильный ответ

1 1.     Соловей поет:

а) ночью;

б) днем и ночью.

     2. Птицы весной успевают поспать:

а) на утренних и вечерних зорях;

б) в полночь.

     3. Все лесные жители поют:

а) на утренних и вечерних зорях;

б) в полдень.

     4. Звонкими и чистыми голосами поют:

а) зяблики, соловьи, певчие дрозды; 

б) иволги, дрозды-белобровки.

      5. Свистят флейтой:

а) зяблики, соловьи, певчие дрозды;

б) иволги, дрозды-белобровки.

      6. Кто из лесных обитателей лает:

а) лисица и белая куропатка;

б) лисица и волк.